ІШЛО ЖИТТЯ

ІШЛО  ЖИТТЯ

Ішло  життя,  ішло  воно  кудись,
Ішло  воно,  поволі  мандрувало,
Здіймало  погляд  іноді  увись,
А  іноді  назад,  та  й  поглядало.

Ішло  життя,  неквапна  та  хода,
А  іноді  неслось  несамовито,
Була́  пора  у  нього  й  золота́,
Та  барви  ще  не  всі  у  нім  розкрито.

Ішло  життя,  міркуючи  ішло,
Щось  думало,  щось  в  пам’яті  гортало,
Вкладати  стало  пасма  на  чоло,
Та  й  жоден  крок  воно  не  викидало.

Ішло  життя  й  гостинцем  навпростець,
Ішло  воно  покосом  і  стернею,
Йому  світив  в  дорозі  каганець,
Несло́  усе,  що  мало  за  душею.

Ішло  життя,  з  ним  мрії  і  думки́,
Ішло  воно,  хоч  втому  відчувало,
Тернистими  траплялися  стежки́,
Але  і  ними  все  чимчикувало.

То  ж  хай  і  далі  так  воно  іде,
Прихильна  доля  мапу  хай  малює,
Нехай  ніщо  не  спинить  і  ніде,
Нехай  йому  нічо́го  не  бракує.

19.05.2025  р.

©Королева  Гір  Клавдія  Дмитрів,2025

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2025
автор: КОРОЛЕВА ГІР