День трохи спогадів надибав,
щоб залишатись оптимістом.
У час відведений для хліба
я стережу від шуму тісто.
Кладу, просіявши крізь сито
слова й думки найважливіші,
бо щастя, затишком зігріте,
так само множиться у тиші.
Підходить аж по самі вінця
і гріє пахощами здоби.
Мені у будь-якому віці
шепоче день: "Все буде добре..."
Його не завжди чути можу,
тому плекаю в тиші тісто,
любов кладу на сонце схожу,
щоб бути трохи оптимістом)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040029
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2025
автор: Ася Оксамитна