******
Змиває дощ і сльози,..
І сліди,
Втікають -- з пам'яті, образи й звуки,
А крила гублять, відчуттями висоти --
Своє в чужому,
Бо дотику забуваються,
Якось вчорашнім --
Ці ніжні руки...
У калейдоскопі все перемішавши,
Життя не дає зітхнути й зупинитися…
Але іноді уві сні я бачу обличчя --
Твоє оболиччя
І... завмирає, на краю душа,
Щоби із цим змиритися...
...І ось, неждано -- такі відблиски вогню,
Опівночі -- висвітлюються… на мить,
Знову
І... знову вірю, що мене прощають
І, може, знову --- десь мене… чекають...
Але дощ змиває сльози і твої сліди --
Стирає час образ та звуки…
Та тільки пам'ятають
Дотик світла мрій
Мої --
І душа,..
І серце..,
Й руки…
----------------------------------------------
22.11.2018-18.05.2025;
Paris (BnM / Aurora) ========================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=======================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039999
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.05.2025
автор: MAX-SABAREN