Лесик Панасюк. Пустой футляр

Даже  космонавты  умирают
их  души  прибивает  к  земле  как  тела  пьяниц

Теперь  не  подняться  в  космос
а  лежать  внутри  футляра  от  контрабаса
он  чёрной  дырой  затягивает  в  себя
концертные  залы  с  пустотами  свободных  мест

Музыка  выкорчеванная  из  тела  ночи
вырванная  словно  кость
что  проблёскивает  ресницей  у  глаза  собачьей  будки

Но  сегодня  не  услышишь  рычания
что  отыскивало  бы  на  спине  малейшую  струну
музыка  украдена
шаги  солдат  сбиваются  с  ритма
ульи  церквей  сегодня  без  пчёл
сверчки  молчат
певцы  простужены
только  где-то  за  стеклом  иллюминатора
пролетает  одинокий  контрабас

(Перевод  с  украинского)

ПОРОЖНІЙ  ФУТЛЯР

Навіть  космонавти  помирають  
і  їхні  душі  прибиває  до  землі  ніби  тіла  п’яниць  
 
Тепер  не  піднятись  у  космос  
а  лежати  всередині  футляра  від  контрабаса    
котрий  чорною  дірою  затягує  в  себе  концертні  зали  з  пустками  вільних  місць  
 
Музика  викорчувана  з  тіла  ночі    
вирвана  ніби  кістка    
яка  виблискує  вією  біля  ока  собачої  буди  
 
Але  сьогодні  не  почуєш  гарчання    
яке  б  вишукувало  на  спині  найменшу  струну  
музику  вкрадено  
кроки  солдатів  збиваються  з  ритму  
вулики  церков  сьогодні  без  бджіл  
цвіркуни  мовчать  
співаки  застуджені  
тільки  десь  за  склом  ілюмінатора  пролітає  самотній  контрабас

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039962
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 18.05.2025
автор: Станислав Бельский