Ой, чого моя вербонька,
Під вітрами шумить.
Від чого моє серденько,
У цю мить защемить.
.
Пам'ятаю весною ми,
Зріст - від тина вершок,
Посадили з тобою ми,
Тонкий прутик в лужок.
.
Ти сміявся: "Коли зросте, -
То весілля прийде".
Я повірила — в серці те,
Зберігла як святе...
.
Проминули весни швидко,
Замість літа тиша снів,
Ти помчав на зустріч битві,
Без прощань, без зайвих слів...
.
А верба хитала листя,
А верба росла, росла..
Доля, я - сподівалася
Нам стежину ткала.
.
Ой, вербичко, не гойдайся,
Хай прийде уві сні,
І йому десь згадається,
Молоді ті роки.
.
Та прокинусь - тиша знову,
Тільки я, моя любов.
Та вербичка все колише,
Нашу юність над ставком.
.
А верба хитала листя,
А верба росла, росла..
Доля, я - сподівалася
Нам стежину ткала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039940
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2025
автор: ArtTum Music