Я - монстр. Я ставлю життя понад волю.
Мені все одно, хто там наш візаві.
Аби лиш в кінці цього клятого бою
всі ті "дорогі" залишились живі.
Я - монстр. Я ставлю життя понад славу.
Я - шматок материнської плоті, де Бог
оселив свою частку. Не можу по праву
віддати її для земних перемог.
Я - монстр. Я ставлю життя понад гордість.
Я вірю в Вальгалу ще менше, ніж в рай.
Якби жито під косами мало свідомість,
воно б вибрало зиму, а не врожай
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039896
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.05.2025
автор: Мона Вінчі