Роса конвалії зросила,
розквітлі під травневим сонцем.
Фіалка війки накраси́ла -
милується собою у люстро-віконце.
Півонія набубняві́ла -
ось-ось розпустяться бутони.
І бджілка ніжки умочила
в пилок солодкий анемони.
А льон відкрив блакитні очка
і задививсь на світу диво.
А світ - як вишита сорочка!
Барвиста, пишна і цнотлива.
А світ наповнюється світлом!
Прозорим, чистим, білоросим.
І розлітаються за вітром
кульбабки сиво-білі коси.
І луки шепотять привітно.
У травах тонуть босі ноги м'яко.
Бо вже за тиждень і вишневе літо.
І так стає від того п'янко!
За тиждень - літо!
Спекотне, стигле і рум'яне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2025
автор: Маргіз