Давній спогад

У  світломузиці  весь  зал,
Зірки  яскравішими  стали.
І  що  тобі  ще  не  сказав,
Очей  у  танці  скаже  спалах.

У  колі  подруг  ти  стоїш,
Далека,  мріє,  незбагненна…
До  тебе  кілька  кроків  лиш,
Та  все  єство  моє  завмерло.

Несміло  в  очі  голубі
Поглянув,  вимовив  тихенько,
І  руку  простягнув  тобі:
-    До  танцю  підемо,  маленька?

Рука  торкнулася  руки,
Ти  «так»,  у  відповідь,  сказала…
Мигтіли  щастя  поверхи  
В  кабіні  ліфта-дискозалу.

Цей  танець,  ніби  в  міражі…
Сказати  вголос  так  непросто,
Що  почуттям  нема  межі
До  тебе,    золотоволоско.

Довкола  наче  світ  завмер  
В  гармонії  чуттєвих  терцій…
Заполонила  весь  етер
Мелодія,  що  йшла  зі  серця.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2025
автор: Юрij Бyжaнuн