Поміж роями зоряних галактик
Несеться, неомірний відчуттям
Гривастий час, який не осідлати.
Лиш зірка має пОру в нім палати.
А з миті мить у ньому для життя,
Яке сяйне ураз, без вороття,
Щоб в Божих зупинитися палатах.
І мить із миті - шанс для каяття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2025
автор: Горова Л.