З прірви Нічого (Синтез майже неминучий для когось)

         Пречистій  Марії,  Богоматері,
         і  апостолу  з  70-и    Андроніку
         з  предивною  Юнією  —
         з  любов’ю  присвячується


                 Чи  я  неминучий  для  когось…
             …підштовхнули  мене  до  Бога
                 А  це  був  океан  природи…

                 Боже!  це  ж  кажу
                 зрозумілою  мовою…
                 як  буде  з  людиною,
                 як  її  життя  втратить  смисл?


Істина  край  ненароковий
більш  до  нього  дотичний
Завія  із  технопророками…
Істина  —  дар  …
се  любов  моя  вічна!!
Істина  вся  евристична
І  одкривається  Око
Сяє  на  край  мій  із  Ока…
Край  мій  чи  зна  чи  сія?..
Істина  більша  за  мене
Істина  —  в  ній  же  більш  я…
Край  прагне  грунту  без  зла  й  лишая
Де  мій  край?  Істина  більшає…  ось  в  серці  я…
Де  мені  добре
де  мені  добре
Серце  душа  слово  образ…
Світ  то  через  технопророків…
Ближче  я
ближчаю
до  Божого  Ока
як  це
до  кого  ці  є  взивання?
а  —  виживання…  я  і  всі  —  в  виживаннях!!
Дарується  з  прірви  Нічого
Всі  бо  за  мною  —  від  Бога


16.05.2025,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039848
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.05.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович