***
Це трапиться пізніше,
через сторіччя, мабуть:
Могильний камінь,
стерті на ньому письмена.
Нові творіння вбачать
світ сонячний та місяць.
Вдихнуть повітря поля,
з ним запах чебрецю.
***
Душа в кайданках тіла -
хід часу не зупинить.
Бесплотна, не старіє
серед музею снів.
Блаженство має ціну -
боротись за свободу.
В проявленому світі
своє зіграти "Я".
**"
Стежками лабіринту,
у бульбашках матерій,
Творець себе пізнає,
світельцем крізь пітьму.
Ясу побачить й простір,
тепло зорі відчує,
Вдихне усе, що має,
жива планети твердь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039821
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2025
автор: Олесь Ефіменко