ВИШИВАНКА
Моя вишиванка ще досі в полоні
У шафі печалі, у снах забуття.
Як довго її не торкались долоні.
Як палко у ній ще тріпоче життя.
Її не наваживсь я взяти з собою
Через лабіринти лихих блокпостів,
Коли виривався із власного болю
Нарешті на волю, від хижих катів.
Та згадки в мені ще про неї не стерті.
Це був би найбільший небесний мій гріх.
Я вивезти міг її тільки у серці.
Воно — найнадійніший мій оберіг.
15.05.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2025
автор: aleksgun