Йди,
іди..
сюди йди,
іди
і
давай, давай.
Сонячне світло у твоєму волоссі, океан цілував твої очі.
Ти сміялася так, ніби літо ніколи не закінчиться.
Я зловив погляд, твої вуста смакував.
Блискавиця всеняна в груди вдаряла
і мому серденьку прошептала: «Вона - та, що призначена тобі».
-О, вона та сама!
Та сама..
босоніж по дощу, босоніж по дощу,
мчу до неї, мчу!
Дівчинко, ти солодша за персик, твої персики
поглинають мене,
твій стан
зводить з розуму,
зводить у розуму.
Я шукав у хвилі морській
твою посмішку,
твій погляд піймав!
Крихітко, ти і я..
Ми були створені для того, щоб сяяти!
Ти моя іскра, я твій орга'н.
Давай же,
давай!
Зіграй!
Я готовий впасти, просто скажи коли.
Ооо, просто скажи коли.
Танцюючи в сяйві місяця по вологій набережній
Ти наспівуєш мелодію, і моя душа розквітає.
З кожним твоїм кроком мій пульс прискорюється.
Ти - мелодія, ме-ло-дійно
Гей-хей, ти теж це відчуваєш?
Дівчинко, не ховайся за літньою посмішкою,
Я бачу тебе оголеною.
Твої губи кажуть «можливо», але твої очі кажуть «так».
Давай не будемо прикидатися, просто відгадай!
Так, давай вгадаймо!
Так, давай, зриваймо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2025
автор: oreol