***

З  якогось  минулого  пух  тополиний  летить
Де  милим  дівчиськом  й  сама  я  завжди  поспішала
Тепер  вже  не  стану    крізь  долю  спішить
Тепер  не  спішу  хоч  не  все  ще  комусь  я  сказала

Звичайно  ,  все  гра  ...Життя  з  нами  грає  у  ігри
Але  і  не  все...Життя  воно  просто  життя
Спішила:  жила    помилялась  кохала
І  я  не  шкодую,  що  так  безоглядно  жила

Летить  з  тополів  ніжний  сніг  ,  нас  закрутить  у  пам'ять
Неначе  завія  ,  що  пише  нам  довгі  листи
Я  все  не  забула,  була  по  земному  щаслива
Було  й  від  печалі  хилилися  плечі  мої

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039766
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2025
автор: Христя Боженова