Вишивала серцем ще й Душей співочей
Сорочку для сина
Мати, серед ночі.
За вікном дрімала
Білена калина
Ще й в степах всміхався
Чарівник із млина
Закурив він люльку
Говорив з зірками
Простеляв шляхи
Білі між Світами
Борошном засипав
Степи та стежини
І туманом зранку
Обійняв калину
А ота Калина -
загляда в віконце
- Ой там вишиванка
УКРАЇНИ СОНЦЕ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.05.2025
автор: АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО)