Краплинки-сльози на фіалках,
Росинки-часточки тебе.
Нехай воно усе, як є.
Нехай, та будеш ти безстрашна.
А він вже буде без тебе.
Чому усе умить змінилось?
Чому змінилось все за мить?
Ніхто не зможе пояснить,
То й добре, що усе скінчилось.
Тобі лишилося простить.
А він про тебе не згадає.
Сьогодні ж він тебе забув,
Немов ніколи і не чув.
А ти гадала, що кохає.
А він так швидко все забув.
Отак воно. Уже немає
Про кого думать і ридать
До ранку сизого. Не знаю
За кого жити й помирать.
Тепер нема... нема-немає...
Нема-немає й не було.
Ця тишина тебе вбиває.
Сльоза гаряча обпікає.
Здавалось, з часом все сплило.
Але у спогади вертаєш.
У ті часи, коли він був
З тобою поруч. І постійно
Він говорив тобі "люблю".
Й кохав насправді неупинно.
Та ти його тепер забудь.
Забудь, як він забув бездумно.
На серці боляче. Так сумно.
Нічого вже не повернуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2025
автор: Maggie Bee