Над золотом піску ковил,
Бабок зухвалих викрутаси
І шеляг таємничих пасів
Над смутком степових могил,
Де красен день
І сірий вовк,
І Сонце блідне між хмарини,
Щоб перейти у довгий зойк
З життя поснулої пташини.
Під перламутрами небес
П’яту єства нам не зурочить-
Ще молодість пасе Гермес,
Ще конюшина мироточить!
В піску чи в золоті степів,
Що стане визначенням в часі ? -
Серед снопів, серед шипів,
В шовках від влади чи у рясі -
Коса чи серп? Свята брехня!?
Голодні ігри зазіхання?
Крізь нескінченність сподівання
На сталість Західного дня...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.05.2025
автор: bloodredthorn