Історія гортає сторінки
Тих днів далеких,
Де в сивину закутались віки.
Там – воєн клекіт.
Там і вогнем поранена земля
Залита кров’ю,
Біль смутком сірим очі застеля
І супить брови.
То все моя, свята моя земля –
Край солов’їний,
Де я у світ прийшла колись малям.
То – Україна!
Там слід сохи й козацького коня
Мережив роси,
І прокотилась не одна війна…
Вдовині сльози…
І матерів солоні сльози теж –
В них – вирок долі,
Й бажання для усіх одне – святе:
Най буде воля!
30.03.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демидеико
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2025
автор: Ганна Верес