Тобі... Хоча з тобою ми на ВИ.
Тобі - палаюча... і не від мене.
Так вабить полум'я твоє жаги,
Що я метеликом лечу зів'януть.
Тягнусь, щоб доторкнутись до душі,
Яскраво запалати від бажання,
І покохати вперше у житті,
А може навіть і востаннє.
Або хоча б навчитися згорати,
Приходити у снах і вверх злітати...
Тону в очах твоїх у хмарах з вати,
В печерах гріюсь вогнищами з ватри.
Я взагалі з тобою не знайомий
І тільки ніжна музика краси,
Мов водоспад пробуджує від втоми,
Вертає до життя з краплинами роси.
Дівочий погляд знов в моїй уяві
Квітковий аромат у райдужках несе,
Співає вітер солодко у сяйві
І сонечко всміхається з небес.
Тобі мої вітання й побажання,
Тобі... казкова фея у вогні,
Що вміє так кохати як востаннє,
Закохана, замріяна у сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2025
автор: Сергій Тімченко