Вітер та грім, кам’яний дім,
Возик та тінь паранджи,
Тихим мінором, жвавим сількором,
Нудиться, в люди спішить.
Близько в долонях, у смужках халату
Вітру затерплого гра.
Білою кісткою хата багата!
Шкіриться кішка руда.
Зайвого шовку зухвала верхівка,
Тонке засмучене шкло -
У невідоме в щілину одвірка
Тихо життя проросло…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.05.2025
автор: bloodredthorn