[i]« Тільки раз буває
скільки хочеш літ...»[/i]
Переосмислення
Я ангел її, та не знає вона,
що ми одне одному ехо... луна,
якщо подивитись у небо ясне,
обом усміхається щастя одне.
Вона була тою з омріяних див,
яке як ікону я боготворив
у ночі осінні, у дні весняні,
являється й досі мені уві сні
те неповториме у юності, де
минуле опало як листя руде,
і де у моїй течії житія
усе ще вона половинка моя.
Так само немає дорожчої за
ту мить, як упала солона сльоза
росою у теплі долоні мої
і пахли фіалкою коси її.
Тепер ми обоє напевне смішні
у іншому світі... у віщому сні
ще падає наша вечірня зоря
моя найясніша, чужа, нічия...
..................................................
А душі то наші у різних світах,
літаю до неї як зоряний птах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039540
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2025
автор: I.Teрен