Моя матусю, сонечко рідненьке,
Перлинко, золотиночко моя,
Найкраща в світі нене дорогенька,
Любов благословля мене твоя.
Матусю, мамо, ти моя кровинка,
Тебе всім серцем ніжно я люблю,
Живе в мені посіяна зернинка
Тобою, мамо. Її я не згублю.
Вона давно вже проростає квітом
Й дає свої високі врожаї,
Твоє добро розходиться всім світом,
Тобі дарую вірші я свої.
Матусю, чарівна моя майстрине,
Які мережки вишивала ти!
У вишиванні ти немов княгиня,
Твої шедеври варті висоти!
Ти стільки книг в житті перечитала!
І мудрість з них ти брала навіки,
Життя героїв сторінки гортала
Й пливли твої удалеч все роки.
Хоч відстань розділяє нас сьогодні,
Твою присутність відчуваю скрізь.
Ти – Берегиня, жінка із народу –
Проста, і щира, і без протиріч.
Душа відкрита в тебе для людей,
Ти всім ішла завжди на допомогу.
Хай окропить тобі святий єлей
Твою життєву нелегку дорогу.
Щодня молюсь, матусенько, за тебе,
Прошу здоров’я і благословінь,
Нехай Господь тобі прихилить небо,
Й дарує щедру милість із спасінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039520
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2025
автор: М_А_Л_Ь_В_А