А я із закритими очима знайду
Дорогу додому до рідної хати.
Той куточок раю у вишневім саду,
Де колись стрічала з доріг мене мати.
Я так хочу у рідне село - додому ,
Там, де цвітуть яблуні, груші, вишні цвіт.
Поклонюсь я саду, як батьку старому...
Почастує мед - плодами із своїх віт.
Часто бачу у снах я маму і тата,
Повертаю щасливий час - юні роки .
Дивлюсь як у блакитні очі я брата -
Той рай, де ходили цілую я стежки .
О, де б не була у якому краю ,-
На крилах птаха я лечу в Отчий дім.
У дитинство стежечку відшукаю,
Щоб відчути батьківську любов у нім.
Два голуби сивенькі батько і мати
Навчили мене любити землю свою.
Коли живуть батьки, то свято у хаті,-
Пахне хлібом... сад солодить душу мою.
Піду я у трави босими ногами
Де п'янко пахне бузок цвіт черемшина.
Там пташечка звеселить душу піснями
Засолодить душу ягода малина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039504
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.05.2025
автор: Чайківчанка