Я вишию рушник для свого сина.
Вкладу любов Й тепло своїх долонь.
Молитву ще додам, щоб не загинув.
Щоби рушник тулив до своїх скронь.
Я вишию нитками колос жита,
у сніп зберу , мов сильний оберіг.
Щоби допомагав триматись й довго жити
і від біди Дитя моє зберіг.
І матір ПокровУ , що стоїть поряд,
Й веселиків ,Що повернулись в отчий дім.
Заквітчане ще васильками рідне поле
І "Отче наш" На рушникові тім.
У вишивку вплету любов родини,
Підтримку рідних, силу матерів.
Ти повернись живим додому, сину!
Все буде добре! Щоб ти все зумів!
Я вишию рушник для Свого сина.
07.05.2025р. В.Мала
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039479
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2025
автор: Валентина Мала