***
Най барвиста строка, як годиться,
Милуватиме беньки і слух!
Віршомаз, ненажера, п'яниця,
Відганяє від закусі мух.
***
На мусоновий шепіт прибою
Скоро зійдеться творча артіль.
Рим дотепних зведуть між собою,
Не полишать співця в самоті.
***
Максиміль ллє у срібні чарчини
Кров творіння - з лози каберне.
Не буває під сонцем причини,
З котрій Бахус до слуг не зверне.
***
М'ясо вгрузне у соус ткемалі,
Зелень встрягне в уста між зубів,
В надвечір'ям фарбовані далі -
Дзвін і регіт летить, спів юрби.
***
Басовито, подекуди тихше,
Муркіт чутно сатирів до німф.
Кожна з пар натюрмотно полишить
На стільцях: спідне, сукню та ліф.
***
Брижі творчій запал колисають,
Ліру музи тривожить рука,
Дів підніме й коханців лисавих
До Парнасу танок голяка.
***
У обіймах красунь непримхливих,
Знов прокинеться пан Факсиміль.
І віршує крізь бурі та зливи,
Одам теми знайде відусіль!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039466
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.05.2025
автор: Олесь Ефіменко