В сусіда квітне вишня біля хати.
Засипали подвір"я пелюстки.
Розносить вітер задерикуватий
Тих ніжних квітів аромат п"янкий.
Та що це? Що? Немає там хатини.
Лиш урвище глибоке й бите скло.
Упала бомба, знищила родину.
Від обстрілу згоріло все село.
Стоїть та вишня, ніби наречена,
В розкішному, казковому вбранні.
Якимось дивом вишня та спасенна.
А люди не вціліли у війні.
Не будуть милуватися плодами
Сусід, його дружина і сини.
Одна лиш бовваніє біля ями
Самотня вишня - залишок війни.
О, люди! Що це діється у світі?
Невже нам кара Божа за гріхи?
Усюди війни йдуть несамовиті
І гине люд простий і дітлахи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2025
автор: Leskiv