Святому Миколаю на
фантастично досконале
й веселе перенесення мощів —
духом присвячується
Що станеться
якщо Господь зглянеться
й святий Миколай
колись пальцем
мені
покиває? я можу не знати,
серцем вітається
це дружба лиш — знає…
Мов — крізь тонке повітря!..
насоси
площадки
домкрати?
що ж, і це заповітне
Що цим двом аристократам
робити із демократією
я не знаю
ми не фанати
яка дружба це може догнати?
а як серце вітає
одна дружба це знає…
бо й кохання ми випасаємо
як воно напасеться
то на цім лиш кінчає?
То хай ангели в тонкім
повітрі зітхають?
ми зітхаєм?
але є наша дружба!
І вона може ангельська
а от вище?
Так з Отцем — Миколай! Є!
одна дружба це знає!
що в Миколаї
зітхає
я б життя не літав —
якби це Миколай не вітав
не показував
як досконало літає!
Ну дотепно інколи!
Ну а щодо кохань?
я не знаю
і чи жаль чи на щастя
от! тільки —
справжня дружба, одна! —
про це знає!..
ангел! духмяний розмаю
рай!
В азаліях!
ой за що пам’ятаю —
в с е цілує!
менше не пам’ятаю
більше ж — наша
дружба це знає…
ой Миколаю!
— розмаю…
09.05.2025, свято перенесення мощів святим Миколаєм;
Київ —
третій вибір Богородиці
і другий Єрусалим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.05.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович