*****
Я вижену навіки
З душі печаль гірку,
Щоб більше я повіки
Недоленьку важку
Не мав. Йди, забирайся,
Печаль, у небуття
І більш не повертайся,
Всі інші почуття,
Пов’язані з тобою,
Як жінка й чоловік,
Забравши із собою
Також на цілий вік.
Блаженні почування,
У серце ви прийдіть
Й допоки мить остання
Не пройде, в нім живіть.
Я жити з вами буду,
Пресвітлі почуття,
А темні я забуду
На все своє життя.
Йдіть в серце, не стидайтесь,
Заходьте, наче в дім,
У нього і лишайтесь
Назавжди жити в нім.
Із вами буду жити
Я в світі цім щомить
І лиш добру служити,
Лише його робить
Всім людям, що зі мною
На цій землі ідуть
Життєвою тропою,
Щоб їх життєва путь*
Була пречиста, світла,
Мов сонечко, ясна,
Мов квітонька розквітла,
Мов красная весна.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 10. 06. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039360
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2025
автор: Євген Ковальчук