[i]Дивитися і БАЧИТИ...
[/i]
Сісти б навпроти квітучої весно-морелі,..
Дивитися вгору і слухати сонячний спів.
Дихати сріблом, жадаючи скинути скелі,
Впускати надію у смугами стертих джмелів...
Чи люди помітять, у бі́гом засолених думах,
Чи люди почують, як соком насититься брость?..
А квіти... говорять... у радощах, злетах і згубах,
Парують в осонні, схиляючи зважену "*трость"...
Лише б зупинитись, на протязі чорної манни,
Лише б роззирнутись, допоки ще сяє аршин.
Знайти незабутнє у водах квітучої ванни
І знати напевне - з тобою вершина вершин...
Весна одцвіте: нетривало збудована воля,
І світ колихнеться від подиву плинності жнив...
Дихати цвітом, в якому - душевна розмова,
Дивитися вгору і бути у видиві див...
17.04.2025
*Трость - у знач. стовбур
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039324
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2025
автор: Сара Ґоллард