Який, був справжній чи в уяві?
Спроможний щиро покохати?
Напевно світлі мрії марні,
Мабуть лиш вмію малювати.
У помислах з душевним болем,
Твій образ звабливий красивий,
Але ж далеко в дружбі з морем,
Із хвилями досить щасливий?
Коли здаля линуть розкати,
І блискавки лякають душу,
Чи ти посмієш не кохати,
Ачей повернешся на сушу?
Нехай я вкотре намалюю,
Причал журливі крики чайок,
Твій подих знов поряд відчую,
Настане наш чудовий ранок.
Малюнок десь у піднебессі,
Де місяць зорі мир ілюзій,
Під сонцем зустріч нам на часі,
Уява? Ні! Веселі, юні.
Ті дні розлуки не отрута,
Стежину... бачу через милі,
Вже плескіт чую кроки рухи,
Тож нині мене ощасливив.
Слова душевні про кохання,
Не в маренні рада почути,
Як весен ніжне процвітання,
Тобі повік зорею бути…
Удвох життя здатні цінити
Й цей шлях дарований Всевишнім.
2024 р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.05.2025
автор: Ніна Незламна