***
Весна дзюркоче у струмку,
Між ніжних котиків вербових.
Стрічай мене, прийми таку -
Веде із берегом розмови.
***
Розніжена до краю,
В обіймах Ваших засинаю -
Ввижаються солодкі сни
І наближають тінь весни.
***
Природа нас багато вчить,
І, навіть, в тиші не мовчить -
Говорить красномовно, емоційно -
Дослухайся, зливайся гармонійно.
***
Розніжуй котиком вербовим
Застуджену пору квітневу,
Манірну, ніжну королеву,
Під небокраєм пурпуровим.
***
Котики вербові, ватні,
Керувати квітнем здатні -
Полоскочуть небу вушка -
Хмарна відпливе подушка.
***
Як oд напруги тріскає струна -
Та, що поезією зветься,
То, кажуть, що іде п'янка весна -
У серці радістю озветься.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2025
автор: Lana P.