Записки з фронту

Пісень  я  більше  не  пишу,
Не  хочуть  вже  вони  співатись.
У  Бога  щастя  не  прошу,
Не  намагаюсь  сподіватись.

Коли  пройде  життя  катком,
Вбиваючи  в  дорогу  долі,
У  горлі  ти  відчуєш  ком,  
Не  від  своєї,  може,  болі.

Від  болю  тих,  кого  нема,
І  тих,  хто  їх  не  дочекався.
Від  злих  думок,  що  все  дарма,
Для  більшості,  хто  не  дізнався.

Від  розуміння,  що  вгорі
Назад  уже  не  відпускають.
І  марно  плачуть  матері
Сини  про  це  уже  не  знають.

Як  хочеться  все  повернуть,  
Не  території,  а  долі...
Та,  мабуть,  то  є  наша  суть:
Немає  без  страждання  волі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039273
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2025
автор: Alex Chadoff