позаду змії

я  крок  ступаю,
відкриваю
в  собі  надію,
що  в  душі.

не  відступаю,
добре  знаю  —
позаду  змії
вогняні.

добряг  зжирають,
досвід  маю.
на  жаль,  то  так,
хотілось  б  ні.

і  світ  мене
не  обіймає,
а  тисне  в  плечі
кам'яні.

я  йду  крізь  час,
через  руїни,
випалюю  
далекі  дні.

я  крок  ступаю,
й  десь  над  нами
у  небі  -  грози
весняні.

(16:40,  18.08.2019,  м.  Тернопіль,  вул.  Бордуляка)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039253
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2025
автор: Olivia Home