Справжня…

О,  яблуне,  щаслива  наречено!  
У  сяйві  білосніжного  вбрання
Ти  зупинила  подих  цього  дня,  
Й  мені  даруєш  радість  задушевну.  

Яка  ти  справжня  —  світла  і  натхненна!  
Без  суму  і  страху  твоє  гілля.  
Стою  між  вірою  й  землею  я,  
Де  тиша  дихає  в  тобі  блаженно.  

Весь  світ  принишк  під  кроною  краси,  
Яка  живе,  не  думаючи  скільки
Ще  втішать  душу  пречудові  квіти

До  миті,  як  зіллються  голоси
Буденності  -  і  стане  трохи  гірко...  
Ти  попри  все    -  в  мені  тепер  єси!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039252
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2025
автор: Незламна