те, Що сягає зеніту

За  коміром  шашка  шипить  і  димить,
А  були  ж  і  принади,
Коли  перетнеш  довгу  річку,
Згадай  про  шаради,
У  сяйві  серпанку
Про  курку  рябу,  чи  корову,
Що  очі  шукають  на  ранок
Як  першооснову.

Хто  бачить  весну  серед  літа  -
Знайде  і  татамі  ,
У  кольорі  брів  лазуриту,
У  тихій  нестямі.
За  місяць  відомо  вже  те,
Що  сягає  зеніту  -
Не  бійтеся  ж  бігти
Вздовж  берега  Білого  світу...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2025
автор: bloodredthorn