Рими

Рими

Рими,  рими,  рими,  рими,
Що  робити  мені  з  ними?
Як  ладнати  мені  з  вами,
Доведете  ж  до  нестями!
Хочу  «мир»  заримувати,
Ви  «війною»  ну  лякати,
«Перемоги»  я  бажаю,
Та  від  вас  «поразку»  маю,
Затуляю  «біле»  -  «чорним»,
«Істинне»  стає  «умовним»,
Замість  «правди»  скрізь  «брехня»,
«Смерть»  сильніша  за  «життя»,
Ну,  а  от  «любові»  замість,
Лиш  отримую  «ненависть».
Що  робити  з  вами,  рими?
Може  стати  пілігримом,
У  світ  за  очі  піти,
Щоби  правильні  знайти.
Щоб  не  «темрява»,  «світло»,
Не  «прокльони»,  а  «молитва»,
Щоб  не  «пекло»  -  тільки  «рай»,
Щоб  не  «голод»,  а  «врожай».
Щоб  змінився  «гнів»  на  «милість»,
А  «лукавство»  та  й  на  «щирість»,
«Простотою»  стала  «пиха»,
«Щастям»  осоружне  «лихо»,
І  щоб  серед  рим  отих,
Гарних,  влучних  і  дзвінких,
Віднайшлася  лиш  одна,
Але  сама  головна.
Замість  «гордості»  пустої,
Щоб  «шляхетності»  устої,
Замість  «розпачі»  -  «надія»,
Щоби  «віра»  ,  не  «зневір’я»,
Щоби  «мужність»,  а  не  «страх»,
Була  в  душах  і  серцях,
І  тверезий  «глузд»  здоровий,
Переміг  в  мізках  «полову»,
Щоб  глупотну,  темну  «дурість»,
Перейняла  світла  «мудрість»…
Мудрість  –  тиха  і  незрима,
Ось,  та  «сама-сама»  рима.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2025
автор: Костянтин Вишневський