Відбите вовченя з нічної зграї —
В сім’ї прийомній щастя не знайшло.
Тягло в безлюддя, в хижу темінь краю —
Там, де дитинство нелегке пройшло.
Не витримав родинного зростання —
З батьківських радостей отримував удар.
Ревіла ревність — руйнівним бажанням —
Прорвати магію крихких сімейних чар.
Я згадую весь час ті дивні очі,
Які в житті не бачили добра,
Озлоблені недолею… Щоночі —
Життя для них — жорстка, смертельна гра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2025
автор: Данило Київський