Хай литися припинять
В цім світі сльози, кров.
Їм литися зупинять
Лиш доброта, любов.
Тож хай вони прибудуть
У душі та серця
Людей і з ними будуть
До самого кінця,
Щоб їх лиш відчували
І зичили усім
Вони, щоб поживали
Всі люди в світі цім
Із ними, аж допоки
Не промине життя.
Хай пустяться навтьоки
Всі думи й почуття,
Які в собі тримають
Лиш зло, його робить
Завжди всім спонукають,
Щоб з ним лише тужить
Прегірко. Хай минуться,
Закінчаться, пройдуть
Вони, а хай торкнуться,
Обіймуть, огорнуть
Всіх світлі почування
Та добрії думки,
Щоб, доки мить остання
Не пройде, залюбки
На цьому світі жити.
Життя тому й дано,
А не щоб лиш тужити.
Одне ж лише воно.
Не буде більш повіки.
Принаймні в світі цім,
Як спустяться повіки
Очей навіки в нім.
Євген Ковальчук, 08. 06. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2025
автор: Євген Ковальчук