«Бо «всякий, хто покличе iм’я Господнє, спасеться».
(Рим. 10:13)
У Старому Заповіті в Бога було багато Імен: Єгова, Яхве, Саваоф – Бог Небесного воїнства, Ель-Шаддай – Бог Всемогутній, Елохім – Всесильний, Вічний, Сущий – той, що вічно існував і існує, і ін… Сущий – це не зовсім Ім’я, а швидше за все, властивість Бога – що Він був, є, і буде, і що Ним все створено і існує: «… i Вiн є ранiш усього, i все Hим стоїть.» (Кол. 1:17),
«Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося.» (Ін. 1:3).
Природа Бога і природа людини – різна. Людина – плоть, а Бог є Дух! (Єв. Івана 4:24) Люди наробили собі різних ідолів і поклонються їм, прогнівляючи істинного Бога, який створив їх, дав життя і свого Духа у кожне серце.
«Бо до Мене вони повернулись плечима, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: Устань та спаси нас! А де ж твої боги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти тебе в час твого лиха, бож в тебе богів, скільки міст твоїх, …! Чого вам зо Мною змагатися? Усі ви відпали від Мене, говорить Господь». (Єремія 2:27-2) На подвір’ях стоять байдужі, мовчазні статуї ’’охоронців’’, а в нагрудній кишені, за пазухою, зображення якогось святого - та вони не відповідають на їхні сльози.
Йому боляче, за Його дітей, за їх невірність, непорядність, людинопоклонство. Знаючи кінець від початку, Отець спланував спосіб порятунку своїх дітей-зрадників. Протягом тисяч років говорив до них через Пророків, дав їм правила поведінки - Божий Закон Любові, але спокусник диявол не дрімав, і свої закони написав у серцях багатьох, привівши війни, епідемії, стихійні лиха, зради, розпусту і різні біди.
«Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання. Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови. Тому то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаством небесним, і також морські риби погинуть. Та тільки ніхто хай не свариться, і хай не плямує ніхто! Погине народ Мій за те, що не має знання: тому, що знання ти відкинув…А народ без знання загибає! (Осія 4:1-4,14)
«Спасти їх не зможе в день гніву Господнього ні їхнє срібло, ані золото їхнє, і огнем Його заздрощів буде поїджена ціла земля, бо скінчення тільки приспішене зробить зо всіми мешканцями Краю цього». (Софонія 1:18)
Можливо, хтось заперечить і скаже: це не до нас, а до народу ізраїля. Відповідає на це можливе заперечення Слово Боже: « Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса! Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі! А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці».
(До Галатів 3:26-29)
Хіба, може, не каялися у гріхах ваших і не христилися водним хрищенням в Ім’я Ісуса для прощення гріхів, по Слову Божому, не давали обіцянки бути вірними Богу, щоб бути дітьми Божими. Діяння 2:38-39: «А Петро до них каже: Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я Ісуса Христа на відпущення ваших гріхів, і дара Духа Святого ви приймете! Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш.
Чуєш? - Ісус кличе тебе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2025
автор: Тріумф