[i]П’ятистопний анапест із цезурою
[/i]
Ці тривоги мої, що постійно так серце бентежать,
Йдуть у думи сумні та приходять до мене не вперше,
Розлетівшись навкруг, наповняють і простір, і хату.
Я тепер не засну, бо думок тих до ранку багато.
Уночі заметіль і лягає на землю пороша,
А у дім звідусіль йдуть тривоги сумні й нехороші,
Бо триває війна та ще обстріли сильні щоденні,
І не кожен із нас у ній виживе й буде спасенним.
Доведеться не всім святкувати війни перемогу,
Проте змушені ми аж до неї пройти цю дорогу.
30.11.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039182
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2025
автор: Ольга Калина