Вишиванкою доля стелилась,
На ній колір червоний і чорний,
Світла радість й журба оселились
У моїй і твоїй, друже долі.
І сміялась, і плакала часто,
Наче скрипка чи диво-сопілка
Про недолю чиюсь чи про щастя,
Про розлуку й кохання довіку.
Хай же стелиться доля барвінком,
Рушником вишиваним крилатим.
Жити всім щоб під небом блакитним,
Сонечку й мирним дням усміхатись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039168
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський