Та невже говорити даремно тобі про світанок? -
Він приходить до нас у серця, не зважає на Вік.
Та невже промовчиш, не зустрінеш зі мною цей ранок? -
Не побачиш серцеві - вогні і відійдеш убік.
Не почуєш душевні пісні під гітару пророчу,
Не обіймеш за плечі люб'язно, вдивляясь у суть.
На світанні чарує у серці, від щастя рокоче -
Кришталевий струмок, заспіває, чуття попливуть.
Мелодійні куплети-краплинки життєвим бальзамом,
Розтривожать всі струни душі, зазвучить вмить акорд.
Мій коханий, сердечний герой в Небесах знайде браму,
І відкриє її почуттями, сповняючи фонд.
І у тебе, у мене, у всіх, хто безмежно кохає,
Віддає назавжди - просто так неймовірну любов,
Всі отримають щиру взаємність в таємному краї -
Там скріпляють душевні мости без всіляких умов.
травень.2025 за мотивами вірша 2015 року
Фото автора - Світанок
Свідоцтво про публікацію: №0048306320250505
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039163
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.05.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина