Не сподівайсь!

Знову  ділять  Україну
Й  ділять  знов…  без  нас…
Нам  же  боляче  й  полинно
Від  ворожих  фраз.

Ділять,  бідну,  по  Дніпрові  –
По-живому  рвуть.
Землі  ж  ті  политі  кров’ю
У  години  смут.

Ділять  неньку,  ділять  милу,
Навіть…  без  стида,
Кладуть  живу  в  домовину,
Не  дають  ридать.

Та  не  буде  цього,  враже,
І  не  сподівайсь  –
Сам  Господь  тебе  накаже,
Врятувавши  нас!
                                                               17.04.2025.
©    Ганна  Верес  Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039148
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2025
автор: Ганна Верес