*****
Наче скло, я розіб’ю
В світі цім все зло,
Без жалю його уб’ю,
Щоби не було
Більш повік його у нім,
Щоб жили усі
Лиш у щасті неземнім
В всій його красі
Протягом всього життя,
Доки в грудях чуть
Тихе серденька биття,
Доки не підуть
В інший світ, лишивши цей
Раптом назавжди.
Доти ж хай у всіх людей
Жодної біди
Не стається більш повік.
Хай біда та вмить
Так, немов сірник, навік
В світі цім згорить
Повністю, вщент, до кінця.
Хай на все життя
Вселяться в людські серця
Світлі почуття,
Темні вигнавши із них,
Щоби не було
Вже повік людей лихих,
Що лиш чинять зло,
Щоб робив добро лишень
Кожен з них усім,
Щоб всі люди кожен день,
Всяку мить на цім
Світі в щасті лиш жили,
У його красі,
Доки з нього пішли
В інший світ усі.
Євген Ковальчук, 08. 06. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039145
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2025
автор: Євген Ковальчук