Ні, лихові ти не корись
Ніколи, а щосил борись,
Щоб врешті подолать його
Навік, як ворога свого.
Лишень йому не піддавайсь
І навіть в тім не сумнівайсь,
Що подолаєш ти його,
Щоб протягом життя твого
Воно не сміло й підійти
До тебе ні на крок, щоб ти
В житті з ним гірко не тужив,
А щоб лише у щасті жив
Аж до своїх останніх днів,
Пресвітлих дум і почуттів
В умі та серці повен вщерть,
Щоб те, що йшло лиш шкереберть,
Змінилося на те, що ти
Найбільше прагнув досягти,
Отримати, дістать, здобуть,
Щоб повністю щасливим буть,
І не лиш нині, а завжди,
Однак цього дарма не жди,
Лиш мріючи про це. Робить
Потрібно, щоб це заробить.
Тобі робота принесе,
Що прагнеш, може, хай не все
Й не зразу, та не слід впадать
У відчай. Далі працювать
Продовжувати маєш ти.
Й колись, та дійдеш до мети.
Євген Ковальчук, 07. 06. 2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2025
автор: Євген Ковальчук