Спадає день у тихий шелест мрії
І небо стишене мовчить, тремтить.
Крізь хмари світло золоте ще мліє,
В озернім плесі мовчки ще горить.
Шепоче вітер в вітті непомітно,
Несе з собою пахощі весни,
І кожен змах, як подих світу рідний,
Що дарував нам спокій уві сні.
Мов тінь легка, вже ніченька ступає,
Застелить серце лагідним теплом.
І все в душі, мов тиша заспіває,
Під місяцем натомленим крилом.
05.05.25
Натхнення до написання поезії стала картина
української художниці Катерини Багути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2025
автор: Svetoviya