Так швидко дні за днями - час минає
Вчора понеділок , нині вже субота.
Ніхто не знає, що його чекає
Мріємо,згораєм у праці ,турботах.
Життя,це весна,літо,осінь, зима-
На вагу золота кожен час дорогий.
Тече вода у даль, як бистра ріка
Диктує нам свої закони - час новий.
Біжимо,спішимо на потяг життя
Поїзд їде - на нікого, не чекає.
Хто запізнився ,той втратив час - життя
І, як загнізданий кінь свій шлях верстає.
А нині у засвіти йдуть молоді
Батьки ховають своїх дітей в могилу.
І від вражих куль згорають на війні
А їм жить, любити , літати на крилах.
А вони не прожили і пів життя
І не бачили красу божого світу.
Ця жорстока війна калічить дитя...
Не заврунить для них сад ,пелюстки цвіту .
Хай кожен пройде свою дорогу життя!...
Іде до мети , збуваються бажання.
Світить яскраво в небі ясно зоря
Цвіте квітами для нього весна рання.
А у житті потрібно не багато,
Лиш би був мир ,усі здорові і живі.
Чути радість,дитячий сміх у хаті
Мріяти,злітати - за плаї голубі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039126
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.05.2025
автор: Чайківчанка