Квітнева осінь. Що ж... тобі привіт!
Ми вирвемось удвох
З цього, мов вічність смутку...
Нехай весняний ритм у венах закипить
Задзвонять дзвонарі джмелі, напившись трунку....
І серед всіх прощань і безнадій німих
Прорвемо горизонт...
Душі підвладна сила!
І весен сік-нектар до серця побіжить
Найбільше в світі з Див -
розправить наші крила.
26.04.2025р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039085
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2025
автор: Іванюк Ірина