Посивіли мої скроні,
У старість заглядають.
Мої змарніли долоні
І спочинку не мають...
Сива мудрість із роками,
Лине понад горою.
Йду я своїми стежками,
Ногам нема спокою.
Сині гори надихають,
Мені снаги додають.
А сопілки мило грають,
Вказують до Бога путь.
© Віктор ВАРВАРИЧ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039044
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2025
автор: Віктор Варварич