Розірвалось небесне сито,
І сльозами всю Землю вкрито
Осінь
У туманній стоїть покривці,
Зачекаймо трохи «проривці» -
Просинь
Невеселий промінчик в хмарах
Він напевно заснувши марить
Видно…
Довгожданий Вересень братик,
Намагається Літо вдати
Звично ...
Де сріблястий шовк павутинок,
У прозоро - дивних картинах?
Нудно…
Рахувати дощі невпинно,
Монотонність і сірість днини
В хмарах…
Краєвид незавидний зранку
Розмалюю фарбами ганок
Нині
До природи несу кохання,
Кольоровий в'язок - зізнання
Дивний
Попрошу благодать у Бога,
І щедрот - зв'язок у дорозі
Щастя
Неприкаяність зникне в тіні,
Зачарують пейзажі. дивні
Бався…
Травень.2025 за мотивами вірша 2015
Свідоцтво про публікацію: №0048296220250504
© Тетяна Іванова Юртина, 2025
Фото автора
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039024
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина